-
1 пустити
-
2 пустити
1) пусти́ть; (позволять удалиться, уйти) отпусти́ть; ( освобождать) вы́пустить; ( давать доступ внутрь) впусти́ть; (мног.) напусти́ть; ( давать дорогу) пропусти́ть; ( давать направление) напра́вить2) ( приводить в действие) пусти́ть; ( в движение) запусти́ть3) ( делать известным многим) распусти́ть, распространи́ть4) ( не удерживать в руках) урони́ть, вы́ронить5) (терять листья, перья) урони́ть6) ( о письме) диал. посла́ть, отпра́вить, диал. пусти́ть -
3 пустити
pustytyдієсл. -
4 пустити
техн. запуска́ть, пуска́ть -
5 puścić
пустити -
6 пускати
= пустити1) ( відпускати) to let go, to allow; ( дозволяти) to permitпускати на волю — to set free, to release; ( пташку) to let out; ( собаку з прив'язі) to let loose
пускати у відпустку когось — to let smb. go on leave
2) ( впускати) to let in, to allow to enter3) ( в дію) to start, to run, to put in action, to set working; (машину тж.) to set in motion4) ( упроваджувати) to put ( into)пускати в обіг (гроші) — to issue, to put in circulation
пускати в продаж — to offer ( to put up) for sale
5) (газ, воду) to turn onпускати корінці — to take root тж.
7) ( розповсюджувати) to spread8) ( слину) to drivel; ( стрілу) to wing, to shoot, to launch; ( змія) to fly; ( дим) to exhale, to puff9)пускати кров — to let blood; to bleed
пускати в хід — to start, to set going; to give a start, to launch
-
7 пуститися
-
8 йорғалат-
пустити повзати О, К. -
9 пускать
пустить1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.* * *несов.; сов. - пуст`ить -
10 пропускать
и Пропущать пропустить1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;2) проминутий, обминутий, поминутий;3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;6) перепущений через (на) що;7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);8) вихилений.* * *несов.; сов. - пропуст`ить1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти -
11 отпускать
отпустить1) пускати, пустити, відпускати, відпустити, повідпускати кого куди, звідки; (отправлять) відряджати, відрядити кого. -стить кого на волю, домой - (від)пустити кого на волю, додому. -сти душу на покаяние - пусти з душею;2) давати, дати, видавати, видати, відважувати, відважити, наділяти, наділити кому що, що на що. -скать провизию - видавати (відважувати) харч (-чи ж. р. и -чу м. р.). Правительство -стило сто тысяч рублей на это дело - уряд дав (приділив) сто тисяч карбованців на цю справу. -скать кому-л. в кредит - давати кому на [в] борг (и набір), боргувати, наборгувати, поборгувати, вірити кому и на кого, навіряти кому. Лавочник -скает мне в кредит на сто рублей - крамар на сто карбованців мені навіряє (дає мені на борг). Он никому не -скает в долг - він нікому не боргує (не дає на борг), він ні на кого не вірить. -скать на вес - давати вагою. -скать что-л. по счёту кому - вилічувати (сов. вилічити) кому що. -скать скупо - видавцем (ви)давати. -скать товары (за границу) - виправляти, вивозити, випроваджати, відпроваджати крам (за кордон). -стить остроту, словечко - пустити дотеп, (на чей-л. счёт) прикладку прикласти кому, квітку кому пришити. -скать комплименты - компліменти садити. -скать штуки, -стить штуку - витворяти, платати штуки, наплатати штук, утнути, устругнути штуку;3) -скать, -стить грехи кому - розгрішати, розгрішити кого, відпускати, відпустити гріхи кому;4) запускати, запустити, попускати, попустити що. -стить бороду, косу - запустити бороду, косу. -стить кудри - попустити кучері;5) (ослаблять) попускати, попустити; відпускати, відпустити. -стить верёвку, струну - попустити мотуз, струну. -стить пояс - відперезати, по[від]пустити пояс. -стить сталь - м'якшити (відгартувати) крицю, сталь. -стить тормоз - розгальмувати;6) (отточить) нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити. -скать, -стить косу (покосную) - клепати (н. вр. клепаю и клеплю), відклепати косу;7) відпустити, полегшати (чаще безл.). [Було так у грудях стисло, а це трохи відпустило]. На дворе -стило - надворі відлигло. Мороз -стил - мороз пересівся, перетис. -нный - відпущений, попущений и т. д.* * *несов.; сов. - отпуст`ить1) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти3) ( ослаблять) попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти4) ( о боли) відпуска́ти, відпусти́ти, безл. ле́гшати, поле́гшати5) ( предоставлять в пользование) відпуска́ти, відпусти́ти, ( давать) дава́ти, да́ти, ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти, ( продавать) продава́ти, прода́ти6) (отращивать волосы, ногти) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти, ( запускать) запуска́ти, запусти́ти и позапуска́ти7) ( оттачивать) спец. виго́стрювати, ви́гострити и повиго́стрювати, наго́стрювати, нагостри́ти и понаго́стрювати; ( косу) клепа́ти, наклепа́ти, несов. поклепа́ти, ви́клепати8) мет. відпуска́ти, відпусти́ти -
12 испускать
испустить пускати, пустити, випускати, випустити, (издавать) видавати, видати що. [Вода, нагріваючись, пускає од себе пару (Основа). Се сказав чернець і з ясним видом випустив останнєє диханнє (Франко)]. -скать, -стить дух или последнее дыхание - пускатися, пуститися духу, спускати, спустити дух(а) (душу), випускати, випустити дух(а), душу, (зап.) зіхати, зіхнути (духа), визіхнути (духа), визівнути духа (Куліш), віддавати, віддати Богові душу, (кончаться) конати, сконати. [І сорому тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові (Свидн.). Пім (пока) дитина запіла, когут духа спустив (Номис). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне, ось зіхне мати (Вовч. п.)]. -стить вздох - а) зідхнути; б) (последний) спустити дух(а); см. -скать дух. -скать вопли, стоны, крик - видавати зойки, стогін, крик или просто: зойкати (голосити), стогнати, (криком) кричати. -скать приятный запах - видавати, пускати пахощі или пахтіти (пахнуть). -скать лучи (лучиться) - (ви)пускати проміння, променіти. -скать сильный жар (пышать) - пашіти, жахтіти; см. Пышать. Испущенный - випущений, пущений, виданий. -ться - пускатися, випускатися, бути пущеним.* * *несов.; сов. - испуст`итьвипуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти; (несов.: выделять из себя запах) видиха́ти; ( излучать) випромі́нювати, ви́променити\испускать ка́ть арома́т (за́пах) — видиха́ти арома́т (па́хощі, за́пах)
\испускатьть вздох — зітха́ти, зітхну́ти
\испускатьть крик — скри́кувати, скри́кнути, сов. закрича́ти
\испускать кать свет — випромі́нювати сві́тло
\испускатьть стон — стогна́ти, -гну́, -гнеш, застогна́ти
\испускать ти́ть дух (после́дний вздох), ирон. — ви́пустити, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) дух; пусти́тися ду́ху; ( кончиться) скона́ти
-
13 отдавать
отдать1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.* * *несов.; сов. - отд`ать1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати -
14 missile
1. nракета, реактивний снаряд2. aреактивний; ракетний◊•- air-to-ground missile - air-to-surface missile - antiaircraft missile - antimissile missile - ballistic missile - cruise missile - ground-to-air missile - ground-to-ground missile - guided missile - homing missile - intercontinental ballistic missile - intermediate-range missile - long-range missile - medium-range missile - nuclear missile - short-range missile - strategic missile - surface-to-air missile - surface-to-surface missile - tactical missile -
15 bill of exchange
(B/E; b.e.; b/e)банк., міжторг. переказнии вексель; вексель; тратта вид оборотного документа (negotiable instrument), який містить обов'язковий письмовий наказ векселедавця (drawer) платнику (drawee) про сплату третій особі певної суми грошей у визначені терміни; ♦ акцептант (acceptor), приймаючи вексель, стає боржником і несе відповідальність за сплату визначеної суми; до переказних векселів належить торговельний вексель (commercial bill), торговельна тратта (trade bill), чек (cheque) та ін.═════════■═════════acceptance bill of exchange акцептована тратта; claused bill of exchange тратта з додатковими умовами; clean bill of exchange недокументована тратта; commercial bill of exchange торговельна тратта • торговельний вексель • комерційний вексель; demand bill of exchange пред'явницька тратта; documented bill of exchange документована тратта; dollar bill of exchange вексель, виписаний в доларах; domiciled bill of exchange переказнии вексель із зазначеним місцем платежу; first bill of exchange перший екземпляр векселя • перший екземпляр тратти; foreign bill of exchange закордонна тратта • чужоземний вексель; paid bill of exchange оплачений вексель • оплачена тратта; pawned bill of exchange заставний вексель; protested bill of exchange опротестований вексель; sight bill of exchange пред'явницька тратта; usance bill of exchange зовнішньоторговельний вексель, оплачений у терміни, визначені торговельною практикою═════════□═════════guarantee of a bill of exchange аваль • поручительство за векселем • співпідпис; to accept a bill of exchange приймати/прийняти переказнии вексель • акцептувати тратту; to discount a bill of exchange обліковувати/облікувати переказнии вексель • дисконтувати переказнии вексель; to dishonour a bill of exchange відкидати/відкинути переказнии вексель; to draw a bill of exchange виписувати/виписати переказнии вексель • виставляти/виставити тратту; to endorse a bill of exchange розписуватися/розписатися на звороті переказного векселя • робити/зробити передавальний напис на переказному векселі; to give a bill of exchange подавати/подати переказнии вексель; to issue a bill of exchange виписувати/виписати переказнии вексель • виставляти/виставити тратту; to make out a bill of exchange виписувати/виписати переказнии вексель; to negotiate a bill of exchange пускати/пустити в обіг переказнии вексель • продавати/продати переказнии вексель • реалізувати переказнии вексель • пускати/пустити в обіг тратту; to prolong a bill of exchange продовжувати/продовжити переказнии вексель; to protect a bill of exchange оплачувати/оплатити переказнии вексель • оплачувати/оплатити тратту; to rediscount a bill of exchange переоб-ліковувати/переоблікувати переказнии вексель • передисконтовувати/передисконтувати переказнии вексель; to renew a bill of exchange продовжувати/продовжити переказнии вексель; to sign a bill of exchange підписувати/підписати переказнии вексель • підписувати/підписати тратту; to sign a bill of exchange per procuration підписувати/підписати тратту на підставі доручення; to take up a bill of exchange оплачувати/оплатити переказнии вексель • сплачувати/сплатити траттуbill of exchange:: draft; bill of exchange ‡ negotiable instruments (390)═════════◇═════════вексель < нім. Wechsel — вексель, обмін, переміна, розмін, що споріднене з лат. vicēs — зміна, взаємність; через посередництво рос. і польс. (ЕСУМ 1: 345); зах. укр. варіанти вексель (вексля, мн. векслі) < польс. weksel (weksla, weksle) (ЕС-СУМ 1: 205)▹▹ bank draft* * *переказний вексель; тратта -
16 adrift
1. adj pred.що пливе за течією; без керма і без вітрил; покинутий напризволяще2. advза течією, за водоюto turn adrift — вигнати з дому; звільнити з роботи
* * *I a; predicякий пливе за течією, без керма е без вітрил; кинутий напризволяще доліII advза течією; вільноto set /to cut/ adrift — пустити за течією; кинути напризволяще
to turn adrift — вигнати з дому; залишити напризволяще; звільнити зі служби
-
17 bolt
1. n1) засув, засувка2) шворінь; шпінгалет3) військ. циліндричний затвор4) болт5) втеча6) амер., розм. відхід від своєї партії (принципів тощо)7) блискавка8) удар грому9) рулон (шпалер тощо)10) сито, решетоbolt pin — тех. загвіздок
a bolt from the blue — несподівана неприємність, грім серед ясного неба
2. v1) зачиняти на засув2) скріпляти болтами3) (поспіхом) вистрілити; пустити стрілу4) вибовкати5) кинутися уперед; летіти стрілою6) понести (про коней)7) утікати; чкурнути8) амер., розм. тікати з лекції9) амер., розм. відходити від своєї партії10) розм. ковтати їжу12) просіювати через сито; решетувати; відсівати13) уважно розслідувати (розглядати)* * *I n1) засув, засувка; язичок замка; шворінь; шпінгалет; вiйcьк. ( циліндричний) затворbolt pin — тex. шпилька, чека
2) болт3) icт. стріла арбалета4) втеча5) aмep. відхід від своєї партії, принципів6) блискавка; удар грому7) рулон (тканини, шпалер)8) в'язка пруття ( певної довжини)II v2) скріплювати болтами (тж. bolt up)3) ( поспішно) вистрілити; пустити стрілу4) вибовкати (тж. bolt out)5) кинутися вперед; нестися стрілою; понести ( про коня); тікати; aмep.; жapг. прогулювати лекції6) aмep. відходити від своєї партії або не підтримувати її кандидата на виборах8) складати; згортати ( у рулон)9) піти у цвіт, у стрілку ( про рослину)III nзаст. ситоIV v1) просівати крізь сито; відсівати (тж. bolt out)2) уважно розслідувати, розглядати -
18 trigger
1. n1) військ. спусковий гачок; собачка (рушниці)to pull the trigger — а) спустити курок; б) перен. пустити в хід, надати руху
2) тех. засувка3) рад. тригер4) рад. пускова схемаtrigger motor — військ. спусковий механізм
trigger switch — військ. гашетка
easy on the trigger — амер. запальний, легко збудливий
quick on the trigger — імпульсивний; який швидко реагує
2. v військ.приводити в дію спусковий механізм (підривник, детонатор)* * *I n1) тex. собачка; клямка2) війск. спусковий гачок, механізму light trigger м'який спускto release /to let go, to pull/ the trigger — спустити курок [див.; тж. є]; чинник, що грає роль пускового механізму; стимул
violent movies are potential triggers for juvenile delinquency — фільми з сценами насильства можуть зіграти роль пускових механізмів для правопорушень серед неповнолітніх
the odour of food may be a trigger for salivation — запах паші може викликати слиновиділення /виділення слюни/
3) елк. трігер; пускова схема4) cпeц. ядерний ініціатор, ядерний заряд ( у термоядерній бомбі)••easy on the trigger — aмep. запальний, легко збудливий
quick on the trigger — імпульсний, такий, що швидко реагує
II vto pull the trigger — пустити в хід, привести в рух [див.; тж. 2]
1) війск. спускати курок; приводити в дію спусковий механізм або детонаторto trigger a rifle — спустити курок рушниці; грати роль спускового механізму
2) ініціювати, викликати (що-н.), дати початок (чому-н.) (trigger off) -
19 trot
1. n1) рись (алюр)2) швидка хода; швидкий крок3) прогулянка швидким кроком; пробіжка4) розм. дитина, яка вчиться ходити5) амер. підрядковий переклад, дослівник; шпаргалка6) знев. карга, стара відьма2. v1) бігти риссю2) пускати риссю3) іти швидкими кроками, квапитися4) колихати дитину на колініtrot along — розм. а) швидко братися до чогось; б) іти геть
trot out — а) показувати рись (кінний спорт); б) розм. хизуватися
trot round — водити (когось по місту); показувати (місто тощо)
to trot smb. off his legs — загнати, заморити когось
* * *I n1) рисьcollected [round, short, sitting] trot — зібрана [велика, коротка, учбова]рись ( кінний спорт)
at at trot — риссю, на рисях
to go at a trot — йти риссю [ср. тж. 2]
to put the horse to the trot — пустити коня риссю; заїзд на рисистих випробуваннях ( кінний спорт)
2) швидка хода, швидкий крок; підтюпецьto go off at a trot — швидко піти, віддалитися підтюпцем [див.; тж. 1]; прогулянка швидким кроком, пробіжка
to go for a trot — швидко пройтися, пробігтися; швидкий легкий танець або танцювальний крок
3) дитина, яка вчиться ходити; маленька або молода тварина4) aмep.; cл. буквальний переклад, підрядковий переклад; шпаргалка••to keep smb on the trot — не давати кому-н. спокою /передишки/; заганяти кого-н.
tasks that kept him on the trot all day — справи, які не дозволяли йому розслабитися протягом всього дня
to have five [ten]wins on the trot — виграти п'ять [десять]разів підряд
II vhe has the trots — простий, у нього пронос, його несе
1) йти риссюto trot short — йти дрібною риссю; дріботати ( про людину)
to trot five kilometres — пройти /проїхати/ риссю п'ять кілометрів; пускати риссю ( to trot a horse) об'їжджати риссю
2) йти швидкими дрібними кроками, поспішати; now I must be trot ting a зараз мені треба бігти; the toddler trotted after his father дитина дріботала за отцем4) розіграти (кого-н.); пожартувати (над ким-н.)••to trot in double harness — ладнати один з одним; бути щасливим в браку
III nto trot smb off his legs /to death/ — заганяти кого-н.
презр. старуха, стара карга ( old trot) -
20 выпускать
выпустить випускати, випустити, пускати, пустити (мног. - повипускати). [Бранців з темниці повипускали. Пущено стрілу. Меча не пускає з лицарських він рук (Грінч.). Де-ж-таки видано, щоб землю з рук пускати! (Грінч.)]; (отстать от чего) пуститися чого. [Як припала до кухля, то поки всього не випила,- не пустилася (Мирн.)]. Выпускать из рук друг друга - пускатися. Не выпуская из виду - не пускаючи з очей, назирцем, назирці, наглядом, позирці. Выпустить из виду - спустити з очей, з уваги. Выпустить тепло - вистудити (хату). Выпустить в свет - випустити в світ, появити. Выпускаемый - появлюваний, пусканий (що випускається).* * *несов.; сов. - в`ыпуститьвипуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти
См. также в других словарях:
пустити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} развестись с женой, дав ей право выйти замуж за другого (Мф. 1,… … Словарь церковнославянского языка
пустити — див. пускати … Український тлумачний словник
пустити — [пусти/тие] пушчу/, пу/стиеш; нак. сти/, с т і/т … Орфоепічний словник української мови
пустити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пустити — (да) пусна; (да се) разведа … Църковнославянски речник
способити — пустити в хід всі засоби … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
власть — (2) 1. Господство повелителя, могущество: А уже не вижду власти сильнаго, и богатаго, и многовои брата моего Ярослава, съ Черниговьскими былями, съ Могуты, и съ Татраны, и съ Шельбиры, и съ Топчакы, и съ Ревугы, и съ Ольберы. 26 27. Тогда глагола … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
отъпоустити — ОТЪПОУ|СТИТИ (351), ЩОУ, СТИТЬ гл. 1.Разрешить уйти, отпустить: Проважа˫а же съ покланѧ||ниѥмь отъпѹсти ˫а. въдавъ имъ и манастырю ихъ потрѣбьна˫а. Изб 1076, 22–22 об.; и ѿпѹстить къжь(д). въ своѥи келии ˫ако (ж) хоще(т) свою слѹ(ж)бꙊ. съвьршати … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
попускати — I а/ю, а/єш, недок., попусти/ти, ущу/, у/стиш, док. 1) перех. Розпускати, ослаблювати що небудь міцно зв язане, стягнуте. || Робити щось менш натягнутим; відпускати, послаблювати. || безос. 2) неперех., перен., розм. Ставати менш дошкульним,… … Український тлумачний словник
БРАК — общественный, и в частности правовой, институт, заключающийся в продолжительном союзе лиц муж. и жен. пола, составляющем основу семьи. История человечества знает разные формы Б.: моногамный (Б. одного мужа и одной жены), полигамный (многоженство) … Православная энциклопедия
дождь — род. п. дя, прилаг. дождевой, укр. дощ, др. русск. дъжгь (новгор., псковск.). Из *дъжджь, ст. слав. дъждь ὄμβρος, ὑετός, болг. дъждът, сербохорв. да̏жд, род. п. да̀жда, словен. dǝ̀ždž, др. чеш. dešč, чеш. dešt , слвц. dažd , польск. deszcz, в.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера